Шлюбний договір та договір про поділ майна подружжя: Як захистити активи та уникнути судових спорів.

Законодавство України (Сімейний кодекс) встановлює презумпцію спільності майна, набутого подружжям у шлюбі. Це означає, що все, що купується, вважається спільним, незалежно від того, на чиє ім’я оформлено. Проте, у випадку розлучення, судовий поділ майна може тривати роками. Існує два головних нотаріальних інструменти, які дозволяють або змінити режим спільності майна (шлюбний договір), або зафіксувати його поділ без суду (договір про поділ).

Ці документи є одними з найбільш значущих, оскільки вони дозволяють керувати майбутніми фінансовими ризиками та значно економлять час та кошти у разі припинення шлюбу.

1. Шлюбний договір: Превентивний захист активів

Шлюбний договір (контракт) — це угода осіб, які вступають у шлюб, або подружжя, що регулює їхні майнові відносини.

1.1. Коли укладається і як посвідчується

• Час укладення: До реєстрації шлюбу (набуває чинності в день реєстрації шлюбу) або в будь-який час під час шлюбу.
• Форма: Обов’язкова письмова форма та нотаріальне посвідчення (стаття 93 СК України). Нотаріус зобов’язаний роз’яснити сторонам їхні права та юридичні наслідки укладення.

1.2. Ключові положення, які змінюють законний режим

Шлюбний договір дозволяє відступити від презумпції спільності майна і встановити інший режим, зокрема:

1. Режим роздільної власності: Встановити, що майно, набуте під час шлюбу, є особистою приватною власністю того з подружжя, на чиє ім’я воно зареєстроване.
2. Режим часткової спільності: Визначити, що спільним є лише певне майно, а решта — роздільною власністю.
3. Поділ майбутнього майна: Визначити, як саме буде поділено майно у разі розірвання шлюбу (наприклад, чоловіку — квартира, дружині — автомобіль і корпоративні права).
4. Майнові обов’язки: Регулювання утримання (аліментів) після розірвання шлюбу, участь у витратах на спільне майно та дітей.

Важливо: Шлюбний договір не може зменшувати обсяг прав дитини або ставити одного з подружжя у вкрай невигідне матеріальне становище.

2. Договір про поділ майна подружжя: Позасудовий механізм

Договір про поділ майна подружжя укладається, коли шлюб вже розірвано або подружжя перебуває у процесі розірвання, і необхідно поділити фактично набуте спільне майно.

2.1. Умови та об’єкт поділу

Цей договір можливий лише щодо майна, яке було набуте подружжям спільно і є їхньою спільною сумісною власністю.

• Нерухомість: Поділ квартир, будинків, земельних ділянок. Якщо поділ стосується нерухомості, договір обов’язково посвідчується нотаріально і вимагає державної реєстрації змін у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (ДРРП).
• Корпоративні права: Поділ часток у статутному капіталі ТОВ. Нотаріус посвідчує договір, а потім державний реєстратор вносить зміни до ЄДР (Єдиного державного реєстру).
• Інше майно: Автомобілі, банківські вклади, цінні папери.

2.2. Як нотаріус здійснює реєстрацію

При поділі нерухомості нотаріус діє як державний реєстратор:

Припиняє спільну сумісну власність на майно (наприклад, на квартиру).

Реєструє право особистої приватної власності одного з подружжя на всю цю квартиру (якщо вона перейшла до нього за договором).

Цей механізм є одномоментним і замінює тривалий судовий процес, де рішення суду ще потрібно окремо реєструвати.

3. Особливості та ризики

3.1. Кредитні зобов’язання

Важливий момент: договір про поділ майна не може змінити зобов’язань перед третіми особами, зокрема перед банком. Якщо кредит був взятий обома з подружжя, поділ майна між ними не звільняє того, хто залишив майно, від його солідарної відповідальності перед банком.

3.2. Наслідки укладення

Належно посвідчений договір про поділ майна має силу закону для сторін і є виконавчим документом. Це виключає можливість подальшого судового спору щодо вже поділеного майна.

Висновок: Юридичне планування сімейного життя

Шлюбний договір та договір про поділ майна є інструментами відповідального юридичного планування. Вони дозволяють подружжю самостійно та мирно визначити свою майнову долю, захистити бізнес-активи від невизначеності та уникнути високих витрат і емоційного стресу, пов’язаного із судовими тяганинами.

Роль нотаріуса у цьому процесі є ключовою: він не лише фіксує волю, а й забезпечує законність угоди, запобігаючи порушенню прав одного з подружжя та гарантуючи подальшу безспірність зареєстрованого права власності.