Виконавчий напис нотаріуса: Позасудове стягнення боргів, правила застосування та захист боржника

Виконавчий напис нотаріуса — це розпорядження, за яким стягувач може швидко, в позасудовому порядку, стягнути з боржника безспірну заборгованість. Цей інструмент є потужною гарантією для кредитора, але його застосування суворо обмежено законом.

Нотаріус вчиняє виконавчий напис, якщо стягувачем (кредитором) надано документи, що підтверджують безспірність вимог, а термін погашення заборгованості вже настав.

1. Умови вчинення виконавчого напису

Головна умова для вчинення виконавчого напису — безспірність заборгованості. Це означає, що факт боргу та його розмір мають бути підтверджені документами, щодо яких законом не передбачено оскарження.

1.1. Документи, що підтверджують безспірність

Виконавчий напис може бути вчинений лише на тих документах, перелік яких затверджений Кабінетом Міністрів України (Перелік документів, за якими стягнення провадиться у безспірному порядку). Найпоширеніші випадки:

• Нотаріально посвідчені угоди: Договори позики (кредиту), іпотеки, поруки.
• Прострочені векселі: Засвідчені протестом нотаріуса.
• Інші договори: Наприклад, договір оренди, де чітко прописані штрафні санкції.

Якщо ви оформлюєте грошові відносини, краще одразу посвідчити договір позики у нотаріуса, щоб мати інструмент для швидкого стягнення.

2. Процедура та строки

2.1. Строк давності

Нотаріус вчиняє виконавчий напис, якщо з дня виникнення права вимоги (тобто, з дня, коли мав бути погашений борг) минуло:

• Один рік: За вимогами, що випливають з відносин між підприємствами, установами та організаціями.
• Три роки: За іншими вимогами (відносини між фізичними особами).

2.2. Повідомлення боржника

Нотаріус зобов’язаний перевірити не лише наявність необхідних документів, а й те, чи не включена нерухомість до певних державних електронних реєстрів, що забороняють стягнення. Хоча закон не вимагає попереднього повідомлення боржника про вчинення напису, після його вчинення нотаріус зобов’язаний надіслати копію напису боржнику.

3. Як оскаржити виконавчий напис: Захист боржника

Виконавчий напис має силу виконавчого документа, але не є остаточним рішенням суду. Це головний інструмент захисту для боржника.

3.1. Судовий порядок

Боржник може оскаржити виконавчий напис виключно у судовому порядку. Позов подається до адміністративного суду або суду загальної юрисдикції (залежно від типу стягувача).

Підстави для оскарження:

• Відсутність безспірності заборгованості (наприклад, борг уже частково погашений або існує інший судовий спір щодо нього).
• Порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, пропущено строк давності).
• Вимоги, за якими нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис.

3.2. Наслідки оскарження

Подання позову до суду не зупиняє виконавче провадження автоматично. Боржник має подати клопотання про забезпечення позову, у якому просить суд зупинити стягнення на час розгляду справи. У разі задоволення позову, виконавчий напис визнається недійсним.

Отже

Виконавчий напис нотаріуса — це ефективний, але вузькоспеціалізований інструмент стягнення. Його незаконне застосування, особливо у сфері мікрокредитів, часто стає предметом судових оскаржень. І кредитору, і боржнику важливо розуміти суворі межі, встановлені законом для цієї процедури.