Міжнародна довіреність та Апостиль: Нотаріальне посвідчення, легалізація документів та особливості дії за кордоном.

Порядок оформлення довіреності, вимоги до перекладу та процедура проставлення Апостиля

Через значну кількість громадян, які перебувають за кордоном, питання управління майном, фінансами та представництва інтересів в Україні (або навпаки) набуло масового характеру. Юридична сила української довіреності за кордоном та іноземної довіреності в Україні залежить від дотримання суворих правил міжнародної легалізації (Апостиль або консульська легалізація).

Нотаріус відіграє ключову роль у підготовці документа, який буде визнаний у міжнародному правовому полі.

1. Оформлення та види Довіреності для дії за кордоном

1.1. Вимоги до тексту

При оформленні довіреності, призначеної для використання в іншій державі, нотаріус враховує такі аспекти:

• Мова: Довіреність часто посвідчується українською мовою з подальшим нотаріальним перекладом, або ж може бути одразу оформлена двома мовами (українською та мовою країни використання).
• Повноваження: Необхідно максимально детально описати повноваження представника, щоб уникнути відмови в іноземній установі (наприклад, чітко зазначити, що представник має право відчужувати майно або відкривати банківські рахунки).
• Особисті дані: Обов’язково вказувати повні дані (прізвище, ім’я, по батькові) та адресу реєстрації згідно з документами, які вимагає країна призначення.

1.2. Нотаріальне засвідчення перекладу

Якщо текст довіреності посвідчується українською, а використовуватися буде за кордоном, нотаріус також посвідчує вірність перекладу документа на відповідну іноземну мову. Це засвідчення може здійснюватися лише, якщо переклад виконано дипломованим перекладачем, чий підпис внесений до реєстру нотаріуса.

2. Легалізація: Апостиль

Для того, щоб документ, посвідчений українським нотаріусом, мав юридичну силу в більшості країн світу, він повинен пройти процедуру легалізації. Найпоширенішою є процедура проставлення Апостиля.

2.1. Гаазька Конвенція

Апостиль (Apostille) — це спеціальний штамп, який проставляється на документах, що підтверджує законність підпису, печатки чи штампа посадової особи, яка видала документ. Апостиль застосовується між країнами, які підписали Гаазьку конвенцію 1961 року.

2.2. Куди звертатися

На нотаріальні документи (довіреності, заяви, копії, посвідчення підпису перекладача) Апостиль проставляє Міністерство юстиції України.

Таким чином, повний ланцюжок виглядає так: Нотаріус посвідчив документ → Нотаріус засвідчив переклад → Міністерство юстиції проставило Апостиль.

2.3. Консульська легалізація

Для країн, які не підписали Гаазьку конвенцію (наприклад, Китай, ОАЕ, Канада, Катар), замість Апостиля вимагається консульська легалізація через Міністерство закордонних справ та консульство відповідної країни.

3. Особливості Іноземної Довіреності в Україні

Якщо громадянин України перебуває за кордоном і хоче оформити довіреність для дії в Україні, він може звернутися:

• До іноземного нотаріуса: У такому разі на довіреності обов’язково має бути проставлений Апостиль (якщо країна є учасницею Конвенції) або проведена консульська легалізація. Після цього документ повинен бути перекладений на українську мову, а підпис перекладача має бути посвідчений українським нотаріусом (якщо переклад здійснювався в Україні) або консулом.
• До консульської установи України: Консули України мають право посвідчувати довіреності за формою, передбаченою українським законодавством. Така довіреність має юридичну силу в Україні без додаткової легалізації.

Висновок: Юридичний міст

Міжнародна довіреність — це своєрідний юридичний міст між правовими системами різних країн. Роль нотаріуса не обмежується лише посвідченням: він консультує щодо вимог країни призначення, забезпечує коректний переклад та готує документ до фінального етапу легалізації (Апостиля), гарантуючи його безперешкодне прийняття за кордоном.